Пройшла дистанційний тренінг

Відкритий урок М.Гоголя "Ніч перед Різдвом". Народні традиції і звичаї у творі.

Тема: М. Гоголь „Ніч перед Різдвом”. Народні традиції і звичаї у творі.

Мета: продовжити роботу над творчістю Гоголя, повідомити про історію створення твору; розвивати в учнів творчі здібності, навички виразного читання; виховувати інтерес до звичаїв українського народу, до творчості М. В. Гоголя.

Обладнання: підручник, хрестоматія, тексти повісті „Ніч перед Різдвом”, портрет письменника,  мультимедійний проектор або комп’ютер (для презентації).

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу та первинного закріплення знань, умінь, навичок.

                                                                ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

Вчитель: Давайте з вами перевіримо, наскільки добре ви запам’ятали життєвий і творчий шлях письменника.

• Де і коли народився М.Гоголь?
• Як письменник провів своє дитинство?
• Коли була створена повість «Ніч перед Різдвом»?
• Як М. Гоголь пов'язаний з Україною?

Переегляд фрагменту фільму  (момент колядок) 

Вчитель: Щойно ви переглянули фрагмент, знятого за дуже відомим твором. Автор цього твору – Микола Васильович Гоголь. Письменник вводить нас у радісну і таємничу атмосферу свята

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розгадування кросворду

1						Р
					2	і
			3			з
						4д
		5				в
					6	о

1.Хто по спорідненості доводилася відьма Солоха ковалеві Вакулі? (Матір'ю)

2. Що сховав біс в кишеню? (Місяць)

3. З ким вирушив Вакула на прийом до цариці?(козаки)

4. Як називалося село, в якому жив гоголівський персонаж Вакула? (Диканька)

5. Ким по професії був Вакула з повісті "Ніч .".?(Коваль)

6.Назвіть "транспортний засіб" коваля Вакули при польоті в Петербург. (Чорт)

Вчитель:

- Діти, про яке свято йдеться у творі?(Різдво)

ІІІ.Оголошення теми й мети уроку,

Вчитель: Сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати творчість відомого російського письменника Миколи Васильовича Гоголя та його повість «Ніч перед Різдвом».

ІV. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: Микола Гоголь добре знав традиції українського народу, дуже вірогідно, з усіма деталями, описує святкування Різдва. З давніх пір це подія супроводжувалася різними народними обрядами, такими як ворожіння, колядування та інші. Люди вірили, що якщо в цей вечір загадати бажання, то воно неодмінно збудеться. 

Випереджувальне завдання.

 Учениця: Різдво здавна святкувалося на Русі. Сорокаденний піст закінчувався у Святвечір, тобто можна було з появою першої зірки - різдвяної. Їли кутю - зерна злаків, замочені у воді, з медом. Зазвичай під Різдво розпочинались сильні морози, але це не заважало народу, особливо молоді, веселитися. Святкова процесія йшла з паперової зіркою і вертепом – яскраво розфарбованим скринькою в два яруси. Колядування починали діти, хлопці і дівчата. Вони співали під вікнами хат колядки та отримували за це різне частування).

- Ніч перед Різдвом особлива: ніч напередодні найбільшого християнського свята – Народження Ісуса Христа, але разом з тим в цю ніч злі сили - чорт, відьма - ведуть себе найбільш активно, сміливо, намагаються зігнати зло на добрих людях.

Учитель. Сьогодні ми детально розглянемо повість „Ніч перед Різдвом”, адже Різдво – одне з найбільших та найсвітліших християнських свят, яке люди завжди зустрічають з особливим трепетом. Не випадково багато письменників та художників звертаються до теми Різдва.

Випереджувальне завдання

Повідомлення учня про збірку „Вечори на хуторі біля Диканьки”

Учень. У вересні 1831 року вийшла з друку перша частина, а у березні 1832 року – друга частина збірки „Вечори на хуторі біля Диканьки”. Саме вона поставила Гоголя в один ряд з першокласними письменниками.

У збірку ввійшли дві передмови та вісім повістей („Сорочинский ярмарок”, „Вечір проти Івана Купала”, „Майська ніч або Утоплена”, „Втрачена грамота”, „Ніч перед Різдвом”, „Страшна помста”, „Іван Федорович Шпонька та його тітонька”, „Зачароване місце”).

Робота з підручником

- А як же побудована повість «Ніч перед Різдвом», ми з вами дізнаємось із підручника
(У сюжеті «Ночі перед Різдвом» переплітаються три лінії: перша - лінія чорта, друга - залицяльників Солохи, третя - лінія Вакули і Оксани. А об’єднує їх образ чорта, який поволі перетворюється на «чарівного помічника» коваля.)
- Яка основна думка повісті?
(Основна думка твору - перемога добра над злом: мрії  над дійсністю (кохання Вакули - над байдужістю Оксани), світлих сил над темрявою )

Вчитель. З давніх - давен існує звичай колядувати на Різдво.

Колядування - позацерковний звичай, що дійшов до нас ще з язичницьких часів, однак з часом він християнізувався.

Учень. Після вечері починались забави. Старші діти несли вечерю дідусям та бабусям і починали колядувати. Колядують діти, дорослі парубки та дівчата.
В українському фольклорі «коляда» означає Різдво і пов’язаний з цим звичай славити господарів, дарувати подарунки колядникам. Дорослі парубки ходять ватагами із «звіздою» і дзвоником. Дівчата ходять з ліхтарем у вигляді зірки або місяця.

Виразне читання уривків з твору
- Як святкують Різдво в Диканьці? Зачитайте, які різдвяні звичаї описані автором.
- Які різдвяні дива відбуваються в Диканьці? Що завадило колядуват хлопцям та дівчатам? (Поява нечистої сили: чорт украв місяць, здійняв хуртовину, відьма збирала зорі.)

Повідомлення учнів-етнографів.
Учень. У ніч проти Різдва, згідно з народними уявленнями, активізується нечиста сила. Це час боротьби темних сил із силамидобра. Тому в повісті М.Гоголя є образи « відьми і чорта», загальні обриси яких не дуже відрізня- ються від народних уявлень.
Відьма — давня назва злих чаклунок. Походить від стародавнього слова «відати», тобто знати. Відьми, за народними повір’ями, спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі, знімати і ховати зірки. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в оселі добрих людей. Вмираючи, вони мучаться, бо мають передати кому-небудь свою науку.
Учень. Чорта в народі називали бісом. Біс — за народною уявою  маленький,
чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий. Ноги він поламав ще до створення світу, коли за гріхи він і вся нечисть були скинуті з неба на землю. Сорок днів і ночей летіли вони до землі, і де хто впав, там і оселився. Чорти люблять ходити один до одного в гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину, можуть «закружляти», «водити», «збити зі шляху» добрих людей. У фольклорі є й історія про чорта, який пролітав крізь димар побачення до відьми.

(Учні в українському одязі співають колядки)

Колядниця-коляда,
Місяців йде череда.
Одяглися в кожушки,
Як в вертепі пастушки.
Коляда-колядниця, 
Для дітей розрадниця, 
Щедра на гостинці
У лляній торбинці.

Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився, 
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім`я була вся сита!
Щоб скотинка водилася, 
Щоб пшениця родилася, 
Щоб у хаті всього мали – 
Колядників пригощали.

Робота над змістом твору.

- Що ви дізналися про чорта?

- Знайдіть опис чорта. (Короткозорий, хоч би він наклав на ніс, замість окулярів, колеса з комісарової брички, і тоді не розпізнав би, що воно таке. Спереду достоту німець: вузенька мордочка...)

- Які народні вірування описуються у творі? (Віра у відьом і чортів.)

- Хто виступає у повісті в ролі нечистої сили? (Чорт і відьма Солоха)

- За народними повір’ями, у ніч напередодні Різдва з’являється уся нечиста сила, яка знаходиться серед людей до Хрещення (19 січня).  . Це час боротьби темних сил із силами добра.

- А що вам відомо про Вакулу? (Коваль, здоровань і хлопець хоч куди козак, що осоружніший був чортові, ніж панотця Кіндрата проповідь...)

- Чи вірив коваль у Бога? Підтвердьте рядками з тексту. 

Отже, Гоголь використав у творі поширену в Україні фольклорну легенду про благочестивого маляра і поєднав її із сюжетами про популярного героя слов’янської міфології.

 VІ Підведення підсумків уроку.

 Учитель. Спробуйте довести, що «Ніч перед Різдвом» - це повість. (відповіді учнів)

Шануйте і пам'ятайте звичаї і традиції свого краю, любіть свою землю і рідну мову, гордіться званням українця.

 VІІ Домашнє завдання:

Цитатна характеристика Оксани і Вакули; зробити ілюстрації героїв, які найбільше сподобалися.

Відкритий урок:М.В.Гоголя "Ніч перед Різдвом"

"Україна в огні"

Зачарована Десна

Л.Українка "Лісова пісня"

Захист заліку

Урок: Художні особливості драми-феєрії, розкриття у творі «Лісова пісня» загальнолюдських проблем, особливості неоромантизму Лесі Українки

Мета: дослідити художні особливості драми-феєрії, визначити проблеми, які порушує письменниця, особливості неоромантизму та зв'язок із західноєвропейською драмою; розвивати навички зв'язного мовлення; виховувати любов до рідного слова, цікавість до читання.

Теорія літератури: неоромантизм, драма-феєрія.

Обладнання: текст драми «Лісова пісня», портрети Г. Гауптмана і М. Метерлінка.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Уже зазначалося, що драматургія Лесі Українки вражає новизною тем, гостротою філософсько-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культуроювірша. Драматичні твори письменниці новаторські і змістом, і формою. Саме Леся Українка започаткувала в українській літературі філософську та психологічну драму з образами широких узагальнень, символічного звучання, саме вона створила драму-феєрію. Дослідити художні особливості драми-феєрії «Лісова пісня», виявити риси та особливості неоромантизму в ній, зв'язок її із західноєвропейською драмою — завдання цього уроку.

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

Розгляд та коментування ілюстрацій, зачитування міні-творів.

2. Опитування

·         Розкажіть, у чому полягає новаторство драматургії Лесі Українки.

·         Дайте визначення неоромантизму як течії та назвіть його риси.

·         Згадайте, які проблеми мають загальнолюдський, філософський зміст. Наведіть приклади.

·         Схарактеризуйте жанр драми-феєрії.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з таблицею «Художні особливості драми-феєрії “Лісова пісня”»

Художні особливості драми-феєрії «Лісова пісня»

Художні особливості	Приклади
1. Звернення до фольклору	Письменниця використовує образи та сюжети слов'янської міфології (Русалка, Водяник, потерчата, Перелесник, міф про світове дерево тощо)
2. Поєднання ознак проблемної та філософської драми	У драмах такого типу розв'язують проб леми як філософські, загальнолюдські, так і сучасного життя
3. Злиття лірики, епосу і драми; реальності, міфу і казки; глибини думки, простоти і водно час вишуканості стилю	Леся Українка ділиться особистим ставленням до реального життя, проблем мистецтва, зображуючи зіткнення протилежних поглядів на сучасність та загальнолюдські проблеми
4. Особлива роль рема рок у драмі-феєрії	Ремарки в драмі — стислі і водночас поетичні замальовки поліського пейзажу, які дослідники називають поезіями в прозі
5. Використання символічних образів	«Той, що греблі рве», Перелесник уособлюють стихійні руйнівні сили. Доля — совість, яка чинить суд над життям. Дядько Лев — уособлення духовності і краси. Мавка — уособлення духовності і невмирущої краси, символ прекрасної мрії
6. Афористичність мови	«Не зневажай душі своєї цвіту»; «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі»; «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»

2. Тлумачення терміна «проблемна драма» (Узагальнення виступів учнів)

Проблемна драма — один з різновидів так званої «оновленої драми», який розвивався в західноєвропейській літературі.

Проблемна драма звертається до тем і порушує проблеми і конфлікти, актуальні сучасності. Як правило, це протиріччя соціальної дійсності, які зображуються у формі гострих моральних колізій між представниками протиборчих сторін або суперечок-дискусій між ними.

3. Колективна робота: створення грона «Філософські проблеми драми-феєрії “Лісова пісня”»

Філософські проблеми драми-феєрії «Лісова пісня»:

·         реалізація творчих можливостей особистості, митця;

·         взаємини людини з природою (злиття з природою — Мавка, дядько Лев; зіткнення людини з природою — мати Лукаша, Килина);

·         сенс життя;

·         добро і зло;

·         гідність і безчестя;

·         краса в людському житті, невмирущість духовної краси;

·         вірність і зрада;

·         свобода і неволя;

·         вічність життя;

·         краса людських взаємин;

·         потяг до щастя;

·         сила кохання.

Проблеми сучасності, порушені у творі:

·         людина і власність;

·         свобода і неволя (прагнення звільнитися від «рабського духу»);

·         реалізація творчих можливостей обдарованої особистості в буржуазному суспільстві;

·         проблема самореалізації людини.

4. Евристична бесіда за темою «Особливості неоромантизму Лесі Українки»

·         Які естетичні принципи романтизму відродив неоромантизм? (Пафос особистої волі, заперечення буденності, потяг до фантастики, ірраціонального тощо.)

·         Наведіть приклади фантастики, ірраціонального у «Лісовій пісні». (Діють міфічні істоти, перетворення Мавки у вербу, Лукаша у вовкулаку.)

·         Доведіть, що головною думкою «Лісової пісні» стало утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей.

·         Що є головним конфліктом неоромантичного твору? (Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією.)

·         Хто в драмі уособлює цей конфлікт? (Лукаш, Мавка)

5. Лекція вчителя з елементами бесіди

Поява «Лісової пісні» Лесі Українки спричинена певною закономірністю.

У центрі уваги «нової драми» кінця ХІХ — початку XX ст. в Західній Європі постала особистість з її переживаннями і почуттями. Нові драматурги не ставили за мету точно відобразити певні події, їхні твори — своєрідна метафора життя особистості (особливо її внутрішнього життя) та світу. У п'єсах західноєвропейських драматургів розкривалися найактуальніші соціальні та моральні проблеми суспільства.

«Нова драма»:

1) Показує трагедію життя.

2) У центрі її уваги — душевні переживання людини, морально-філософські проблеми епохи.

3) Рушій сюжету — психологічні колізії, зіткнення ідей.

4) Герой — особистість, «духовний симптом» епохи.

5) Відображення складного духовного буття.

6) Автор відтворює загальну атмосферу часу, духовні пошуки епохи, прагне до морального пробудження особистості й суспільства.

7) Глядач упізнає себе, долучається до внутрішньої дії, переживає й мислить разом із героями.

8) Умовність, узагальнювальний зміст.

9) Усі персонажі важливі, вони позбавлені однозначних характеристик.

10) Пафос роздумів, переживання, суперечностей буття.

6. Міжпредметні зв'язку. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Синій птах» М. Метерлінка

— Згадайте імена драматургів Західної Європи та Росії, які були засновниками нової драми. (М. Метерлінк, Г. Ібсен, Б. Шоу, А. Чехов, Г. Гауптман) (Міжпредметні зв'язки зі світовою літературою.)

М. Метерлінк став теоретиком і практиком нового театру, якому дав назву «театр статичний», або «театр мовчання». Сутність трагізму, на його думку, полягає в «трагізмі повсякденності», у «самому факті життя». У 90-ті роки Метерлінк трохи змінив свій погляд на символістський театр. У його п'єсах звучить надія (звідси і назва — «театр надії»); їх ще називають «п'єсами — бесідами душі». Метерлінк шукає «шляхи подолання приреченості людської долі, засоби одухотворення дійсності, утвердження істини в житті, наголошуючи на необхідності «активізації театру», його наближення до сучасних проблем. До «театру надії» належить і драма-казка «Синій птах». Її жанр визначають ще як п'єса-феєрія. «Синій птах» розкриває складні філософські та моральні проблеми, а за формою казки приховується багатий образний світ, кожен образ якого має глибоко символічний характер. Метерлінк виходив із символістичного уявлення, що світ має свою таємничу сутність, яку можуть осягнути лише неупереджені, чисті душею люди, здатні на співчуття, на любов до ближнього.

Сучасний світ вбачався драматургу жахливим і позбавленим мети існування. Головні герої п'єси-феєрії «Синій птах» — діти Тільтіль і Мітіль. Дитині властивий неупереджений погляд на життя, здатний бачити в буденному таємниче. Дитина символізує початок нового життя, безсмертя людей, поки вони дбатимуть про щастя дітей. Казкові герої символізують довічну віру людей у перемогу добра, готовність протистояти злу. Дія п'єси починається напередодні Різдва — елемент символіки Метерлінка. Це родинне свято, з яким пов'язані надії на взаєморозуміння між людьми, злагоду. Різдво символізує народження нового, прекрасного, ідеального життя, надію на врятування людей. Діти сплять, але прокидаються від чудової музики, що лунає із сусіднього багатого дому. Сон, пробудження, музика — це теж символи-ставлення до високих ідеалів Різдва, можливості існування чогось вищого, ніж буденність.

Висновок. П'єса-феєрія «Синій птах» сповнена глибокого філософського змісту. Пошуки людиною щастя, життєдайних ідеалів — ось головна тема твору. Образи-символи п'єси в узагальненій формі окреслюють найсуттєвіші моменти людського існування, найважливіші істини, які людина повинна усвідомити. Щастя, за Метерлінком, — це нагорода за життєвий шлях, на якому людина пізнає сутність добра, любові, співчуття, відданості. Центральним символом у п'єсі М. Метерлінка виступає образ Синього Птаха, пошуки якого дітьми Дроворуба поступово конкретизуються як пізнання людиною таємниць Всесвіту й оволодіння таким чином навколишнім світом. Окрім того, Синій Птах є символом людського щастя, у пошуках якого діти мандрують Країною Спогадів. Птаха діти не знаходять, але мудрішають, бо багато чого дізнаються під час своєї казкової подорожі. Тепер вони знають, як допомогти хворій дівчинці. Для цього потрібно лише виявити свою любов, щирість і душевну щедрість. У п'єсі Метерлінка «Синій птах» персонажі (діти Мітіль і Тільтіль, мешканці Країни Спогадів, Ночі, Лісу, Садів Насолоди, Царства Майбутнього) є узагальненими образами-символами, які сприяють розкриттю глибинного філософського змісту твору про пошуки людиною щастя, життєдайних ідеалів, схематично окреслюють найсуттєвіші моменти людського існування, найважливіші істини, які людина повинна усвідомити.

Неоромантичний театр кінця XIX — початку XX століття, зберігши орієнтацію на класичні зразки драми-феєрії, знайшов для неї нові зображально-виражальні можливості. Свідченням цьому є драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня».

— Які спільні риси творчості Лесі Українки і М. Метерлінка ви можете визначити? (Використання жанру п'єси-феєрїї, складні філософські і моральні проблеми, покладені в основу сюжету, протиставлення буденності високим пориванням душі, символічний характер образного світу п'єси, носії головної думки — неупереджені, чисті душею люди, здатні на співчуття, на любов до ближнього: Мавка, дядько Лев, певною мірою Лукаш.)

7. «Лісова пісня» Лесі Українки та «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана

«Затоплений дзвін» (1896) Г. Гауптмана, безперечно мав великий вплив на письменницю. Леся Українка захоплювалася цим твором, але вважала, що письменник «надто мало дав своїй п'єсі фольклорного забарвлення».

«Лісова пісня» будується на архетипі дерева: Мавка втілює образ дерева, яке проросло з людини. Навколо цього групується вся символіка твору. Саме з цієї причини в основу драми покладено ритм пір року — воскресіння й завмирання дерева, тоді як «Затоплений дзвін» будується на змінах дня (сонце) і ночі, темряви, світла.

Однією з ознак драми-казки Гауптмана є трагедія людини, яка весь час поривається до вершин, але не може перебороти інерції долин. Трагедійність п'єси постійно посилює голос дзвоно: він проходить через увесь твір. Проблематика драми-феєрії Лесі Українки значно ширша. Тут теж є глибока трагедія зневаженої душі (Мавка), мотив високих поривань і низинних людських стежок. Але основна її концепція — безсмертя людської душі, її внутрішня свобода, гармонійна цілісність.

У «Затопленому дзвоні» світ природи та його сили майже поспіль ворожі людині: Генріх за допомогою Раутенделяйн примушує працювати на себе карликів шляхом закріпачення і жорстокого насилля. У «Лісовій пісні» ми бачимо гармонію людини і природи на основі мудрої, рівноправної домовленості. Людина вчиться у людини, людина вчиться у природи. Людина не здатна бути сильнішою за природу, бо сама походить від неї. Своїм твором поетеса полемізує з концепцією «Затопленого дзвона», за якою людина повинна бути сильнішою. У «Лісовій пісні» ліс і його світ постають вічними, могутніми, підтримують людину і дають їй духовну силу. У прагненні авторки гармонізувати високі філософські проблеми й фантастику фольклорно-міфологічного світу, що є оригінальністю задуму поетеси, її новаторство в розвитку жанру феєрії. «Затоплений дзвін» Леся Українка назвала «неземним». За жанром — це символічна драма, тоді як «Лісова пісня», за визначенням самої Лесі Українки, — символічно-реалістична. Герой у «Затопленому дзвоні», на відміну від Лесиних персонажів, представників світу людей, відчужений від соціуму, з одного боку, і від природи — з другого, він самотній і живе лише внутрішніми силами душі. Лесин трагічний твір увінчується оптимістичним фіналом — мрією про вічність, невмирущість справжніх духовних цінностей. Серед інших творів цього жанру драма Лесі Українки вирізняється високою поезією, інтелектуалізмом, філософською проблематикою, глибинністю думки, способом зображення людських пристрастей і символікою образів природи.

V. Систематизація та узагальнення вивченого

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Завдання: на основі матеріалу уроку довести, що «Лісова пісня» Лесі Українки — драма-феєрія. У чому, на вашу думку, полягає символіка назви.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Завдання: визначте місце Лесі Українки у світовому літературному процесі.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Підготуватися до контрольної роботи.

VII. Підбиття підсумків уроку

Рефлексія

·         Я відчуваю гордість за те, що творчість Лесі Українки…

·         Щоб самореалізуватися, на мою думку, потрібно…

·         Я раджу мати за настільну книгу такий твір Лесі Українки, тому що…

·         Прийом розпізнавання

1. За жанром «Лісова пісня»Лесі Українки – це.

а) драматична поема;

 б) драма-феєрія;

в) лірична мініатюра.

 2. У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу:

а) Поділля; г) Слобожанщини;

 б) Полісся; ґ) Галичини.

 в) Буковини;

 3. У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дія відбувалася у:

а) полтавському гаю,

 б) лісі на Волині;

в) карпатських горах;

 г) кримському узбережжі.

 4. У «Лісовій пісні» композиція побудована на паралелізмі двох мотивів:

а) кохання;

 б) ненависті;

 в) природи;

 г) господарства;

 ґ) безнадії.

 5. Суперницею Мавки в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки виступає:

а) Доля; г) Русалка;

 б) мати Лукаша; ґ) Русалка Польова.

 в) Килина;

6. За дядька Лева й Лукаша заступається через наміри Русалки їх залоскотати:

а) Перелесник; г) Мавка;

 б) Лісовик; ґ) Той, що греблі рве.

в) Водяник;

 7. Бездуховність й обивательську обмеженість («Лісова пісня» Лесі Українки) утілено в образі:

 а) «Того, що в скалі сидить»; г) Килини;

б) дядька Лева; ґ) Пропасниці.

в) Лукаша;

 8. Після Килининого закляття Мавка (героїня «Лісової пісні» Лесі Українки) перетворю- ється на:

а) Вербу;

 б) Калину,

в) Троянду;

 г) Лілею.

 9. З вовкулаки в людину Лукаша повертає:

а) чарівне слово Мавки;

б) вогонь Перелесника;

в) чаклування дядька Лева;

 г) сила Лісовика.

10. Хто з героїв «Лісової пісні»…не дав зрубати дуба, хоч за нього купці «давали гроші» немалі? а) Лукаш; б) мати Лукаша; в) дядько Лев.