Захист заліку

Урок: Художні особливості драми-феєрії, розкриття у творі «Лісова пісня» загальнолюдських проблем, особливості неоромантизму Лесі Українки

Мета: дослідити художні особливості драми-феєрії, визначити проблеми, які порушує письменниця, особливості неоромантизму та зв'язок із західноєвропейською драмою; розвивати навички зв'язного мовлення; виховувати любов до рідного слова, цікавість до читання.

Теорія літератури: неоромантизм, драма-феєрія.

Обладнання: текст драми «Лісова пісня», портрети Г. Гауптмана і М. Метерлінка.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

Уже зазначалося, що драматургія Лесі Українки вражає новизною тем, гостротою філософсько-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культуроювірша. Драматичні твори письменниці новаторські і змістом, і формою. Саме Леся Українка започаткувала в українській літературі філософську та психологічну драму з образами широких узагальнень, символічного звучання, саме вона створила драму-феєрію. Дослідити художні особливості драми-феєрії «Лісова пісня», виявити риси та особливості неоромантизму в ній, зв'язок її із західноєвропейською драмою — завдання цього уроку.

III. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

Розгляд та коментування ілюстрацій, зачитування міні-творів.

2. Опитування

·         Розкажіть, у чому полягає новаторство драматургії Лесі Українки.

·         Дайте визначення неоромантизму як течії та назвіть його риси.

·         Згадайте, які проблеми мають загальнолюдський, філософський зміст. Наведіть приклади.

·         Схарактеризуйте жанр драми-феєрії.

IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Робота з таблицею «Художні особливості драми-феєрії “Лісова пісня”»

Художні особливості драми-феєрії «Лісова пісня»

Художні особливості	Приклади
1. Звернення до фольклору	Письменниця використовує образи та сюжети слов'янської міфології (Русалка, Водяник, потерчата, Перелесник, міф про світове дерево тощо)
2. Поєднання ознак проблемної та філософської драми	У драмах такого типу розв'язують проб леми як філософські, загальнолюдські, так і сучасного життя
3. Злиття лірики, епосу і драми; реальності, міфу і казки; глибини думки, простоти і водно час вишуканості стилю	Леся Українка ділиться особистим ставленням до реального життя, проблем мистецтва, зображуючи зіткнення протилежних поглядів на сучасність та загальнолюдські проблеми
4. Особлива роль рема рок у драмі-феєрії	Ремарки в драмі — стислі і водночас поетичні замальовки поліського пейзажу, які дослідники називають поезіями в прозі
5. Використання символічних образів	«Той, що греблі рве», Перелесник уособлюють стихійні руйнівні сили. Доля — совість, яка чинить суд над життям. Дядько Лев — уособлення духовності і краси. Мавка — уособлення духовності і невмирущої краси, символ прекрасної мрії
6. Афористичність мови	«Не зневажай душі своєї цвіту»; «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі»; «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає»

2. Тлумачення терміна «проблемна драма» (Узагальнення виступів учнів)

Проблемна драма — один з різновидів так званої «оновленої драми», який розвивався в західноєвропейській літературі.

Проблемна драма звертається до тем і порушує проблеми і конфлікти, актуальні сучасності. Як правило, це протиріччя соціальної дійсності, які зображуються у формі гострих моральних колізій між представниками протиборчих сторін або суперечок-дискусій між ними.

3. Колективна робота: створення грона «Філософські проблеми драми-феєрії “Лісова пісня”»

Філософські проблеми драми-феєрії «Лісова пісня»:

·         реалізація творчих можливостей особистості, митця;

·         взаємини людини з природою (злиття з природою — Мавка, дядько Лев; зіткнення людини з природою — мати Лукаша, Килина);

·         сенс життя;

·         добро і зло;

·         гідність і безчестя;

·         краса в людському житті, невмирущість духовної краси;

·         вірність і зрада;

·         свобода і неволя;

·         вічність життя;

·         краса людських взаємин;

·         потяг до щастя;

·         сила кохання.

Проблеми сучасності, порушені у творі:

·         людина і власність;

·         свобода і неволя (прагнення звільнитися від «рабського духу»);

·         реалізація творчих можливостей обдарованої особистості в буржуазному суспільстві;

·         проблема самореалізації людини.

4. Евристична бесіда за темою «Особливості неоромантизму Лесі Українки»

·         Які естетичні принципи романтизму відродив неоромантизм? (Пафос особистої волі, заперечення буденності, потяг до фантастики, ірраціонального тощо.)

·         Наведіть приклади фантастики, ірраціонального у «Лісовій пісні». (Діють міфічні істоти, перетворення Мавки у вербу, Лукаша у вовкулаку.)

·         Доведіть, що головною думкою «Лісової пісні» стало утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей.

·         Що є головним конфліктом неоромантичного твору? (Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією.)

·         Хто в драмі уособлює цей конфлікт? (Лукаш, Мавка)

5. Лекція вчителя з елементами бесіди

Поява «Лісової пісні» Лесі Українки спричинена певною закономірністю.

У центрі уваги «нової драми» кінця ХІХ — початку XX ст. в Західній Європі постала особистість з її переживаннями і почуттями. Нові драматурги не ставили за мету точно відобразити певні події, їхні твори — своєрідна метафора життя особистості (особливо її внутрішнього життя) та світу. У п'єсах західноєвропейських драматургів розкривалися найактуальніші соціальні та моральні проблеми суспільства.

«Нова драма»:

1) Показує трагедію життя.

2) У центрі її уваги — душевні переживання людини, морально-філософські проблеми епохи.

3) Рушій сюжету — психологічні колізії, зіткнення ідей.

4) Герой — особистість, «духовний симптом» епохи.

5) Відображення складного духовного буття.

6) Автор відтворює загальну атмосферу часу, духовні пошуки епохи, прагне до морального пробудження особистості й суспільства.

7) Глядач упізнає себе, долучається до внутрішньої дії, переживає й мислить разом із героями.

8) Умовність, узагальнювальний зміст.

9) Усі персонажі важливі, вони позбавлені однозначних характеристик.

10) Пафос роздумів, переживання, суперечностей буття.

6. Міжпредметні зв'язку. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Синій птах» М. Метерлінка

— Згадайте імена драматургів Західної Європи та Росії, які були засновниками нової драми. (М. Метерлінк, Г. Ібсен, Б. Шоу, А. Чехов, Г. Гауптман) (Міжпредметні зв'язки зі світовою літературою.)

М. Метерлінк став теоретиком і практиком нового театру, якому дав назву «театр статичний», або «театр мовчання». Сутність трагізму, на його думку, полягає в «трагізмі повсякденності», у «самому факті життя». У 90-ті роки Метерлінк трохи змінив свій погляд на символістський театр. У його п'єсах звучить надія (звідси і назва — «театр надії»); їх ще називають «п'єсами — бесідами душі». Метерлінк шукає «шляхи подолання приреченості людської долі, засоби одухотворення дійсності, утвердження істини в житті, наголошуючи на необхідності «активізації театру», його наближення до сучасних проблем. До «театру надії» належить і драма-казка «Синій птах». Її жанр визначають ще як п'єса-феєрія. «Синій птах» розкриває складні філософські та моральні проблеми, а за формою казки приховується багатий образний світ, кожен образ якого має глибоко символічний характер. Метерлінк виходив із символістичного уявлення, що світ має свою таємничу сутність, яку можуть осягнути лише неупереджені, чисті душею люди, здатні на співчуття, на любов до ближнього.

Сучасний світ вбачався драматургу жахливим і позбавленим мети існування. Головні герої п'єси-феєрії «Синій птах» — діти Тільтіль і Мітіль. Дитині властивий неупереджений погляд на життя, здатний бачити в буденному таємниче. Дитина символізує початок нового життя, безсмертя людей, поки вони дбатимуть про щастя дітей. Казкові герої символізують довічну віру людей у перемогу добра, готовність протистояти злу. Дія п'єси починається напередодні Різдва — елемент символіки Метерлінка. Це родинне свято, з яким пов'язані надії на взаєморозуміння між людьми, злагоду. Різдво символізує народження нового, прекрасного, ідеального життя, надію на врятування людей. Діти сплять, але прокидаються від чудової музики, що лунає із сусіднього багатого дому. Сон, пробудження, музика — це теж символи-ставлення до високих ідеалів Різдва, можливості існування чогось вищого, ніж буденність.

Висновок. П'єса-феєрія «Синій птах» сповнена глибокого філософського змісту. Пошуки людиною щастя, життєдайних ідеалів — ось головна тема твору. Образи-символи п'єси в узагальненій формі окреслюють найсуттєвіші моменти людського існування, найважливіші істини, які людина повинна усвідомити. Щастя, за Метерлінком, — це нагорода за життєвий шлях, на якому людина пізнає сутність добра, любові, співчуття, відданості. Центральним символом у п'єсі М. Метерлінка виступає образ Синього Птаха, пошуки якого дітьми Дроворуба поступово конкретизуються як пізнання людиною таємниць Всесвіту й оволодіння таким чином навколишнім світом. Окрім того, Синій Птах є символом людського щастя, у пошуках якого діти мандрують Країною Спогадів. Птаха діти не знаходять, але мудрішають, бо багато чого дізнаються під час своєї казкової подорожі. Тепер вони знають, як допомогти хворій дівчинці. Для цього потрібно лише виявити свою любов, щирість і душевну щедрість. У п'єсі Метерлінка «Синій птах» персонажі (діти Мітіль і Тільтіль, мешканці Країни Спогадів, Ночі, Лісу, Садів Насолоди, Царства Майбутнього) є узагальненими образами-символами, які сприяють розкриттю глибинного філософського змісту твору про пошуки людиною щастя, життєдайних ідеалів, схематично окреслюють найсуттєвіші моменти людського існування, найважливіші істини, які людина повинна усвідомити.

Неоромантичний театр кінця XIX — початку XX століття, зберігши орієнтацію на класичні зразки драми-феєрії, знайшов для неї нові зображально-виражальні можливості. Свідченням цьому є драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня».

— Які спільні риси творчості Лесі Українки і М. Метерлінка ви можете визначити? (Використання жанру п'єси-феєрїї, складні філософські і моральні проблеми, покладені в основу сюжету, протиставлення буденності високим пориванням душі, символічний характер образного світу п'єси, носії головної думки — неупереджені, чисті душею люди, здатні на співчуття, на любов до ближнього: Мавка, дядько Лев, певною мірою Лукаш.)

7. «Лісова пісня» Лесі Українки та «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана

«Затоплений дзвін» (1896) Г. Гауптмана, безперечно мав великий вплив на письменницю. Леся Українка захоплювалася цим твором, але вважала, що письменник «надто мало дав своїй п'єсі фольклорного забарвлення».

«Лісова пісня» будується на архетипі дерева: Мавка втілює образ дерева, яке проросло з людини. Навколо цього групується вся символіка твору. Саме з цієї причини в основу драми покладено ритм пір року — воскресіння й завмирання дерева, тоді як «Затоплений дзвін» будується на змінах дня (сонце) і ночі, темряви, світла.

Однією з ознак драми-казки Гауптмана є трагедія людини, яка весь час поривається до вершин, але не може перебороти інерції долин. Трагедійність п'єси постійно посилює голос дзвоно: він проходить через увесь твір. Проблематика драми-феєрії Лесі Українки значно ширша. Тут теж є глибока трагедія зневаженої душі (Мавка), мотив високих поривань і низинних людських стежок. Але основна її концепція — безсмертя людської душі, її внутрішня свобода, гармонійна цілісність.

У «Затопленому дзвоні» світ природи та його сили майже поспіль ворожі людині: Генріх за допомогою Раутенделяйн примушує працювати на себе карликів шляхом закріпачення і жорстокого насилля. У «Лісовій пісні» ми бачимо гармонію людини і природи на основі мудрої, рівноправної домовленості. Людина вчиться у людини, людина вчиться у природи. Людина не здатна бути сильнішою за природу, бо сама походить від неї. Своїм твором поетеса полемізує з концепцією «Затопленого дзвона», за якою людина повинна бути сильнішою. У «Лісовій пісні» ліс і його світ постають вічними, могутніми, підтримують людину і дають їй духовну силу. У прагненні авторки гармонізувати високі філософські проблеми й фантастику фольклорно-міфологічного світу, що є оригінальністю задуму поетеси, її новаторство в розвитку жанру феєрії. «Затоплений дзвін» Леся Українка назвала «неземним». За жанром — це символічна драма, тоді як «Лісова пісня», за визначенням самої Лесі Українки, — символічно-реалістична. Герой у «Затопленому дзвоні», на відміну від Лесиних персонажів, представників світу людей, відчужений від соціуму, з одного боку, і від природи — з другого, він самотній і живе лише внутрішніми силами душі. Лесин трагічний твір увінчується оптимістичним фіналом — мрією про вічність, невмирущість справжніх духовних цінностей. Серед інших творів цього жанру драма Лесі Українки вирізняється високою поезією, інтелектуалізмом, філософською проблематикою, глибинністю думки, способом зображення людських пристрастей і символікою образів природи.

V. Систематизація та узагальнення вивченого

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Завдання: на основі матеріалу уроку довести, що «Лісова пісня» Лесі Українки — драма-феєрія. У чому, на вашу думку, полягає символіка назви.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Завдання: визначте місце Лесі Українки у світовому літературному процесі.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал уроку.

2. Підготуватися до контрольної роботи.

VII. Підбиття підсумків уроку

Рефлексія

·         Я відчуваю гордість за те, що творчість Лесі Українки…

·         Щоб самореалізуватися, на мою думку, потрібно…

·         Я раджу мати за настільну книгу такий твір Лесі Українки, тому що…

·         Прийом розпізнавання

1. За жанром «Лісова пісня»Лесі Українки – це.

а) драматична поема;

 б) драма-феєрія;

в) лірична мініатюра.

 2. У драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки оспівано красу:

а) Поділля; г) Слобожанщини;

 б) Полісся; ґ) Галичини.

 в) Буковини;

 3. У драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» дія відбувалася у:

а) полтавському гаю,

 б) лісі на Волині;

в) карпатських горах;

 г) кримському узбережжі.

 4. У «Лісовій пісні» композиція побудована на паралелізмі двох мотивів:

а) кохання;

 б) ненависті;

 в) природи;

 г) господарства;

 ґ) безнадії.

 5. Суперницею Мавки в драмі-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки виступає:

а) Доля; г) Русалка;

 б) мати Лукаша; ґ) Русалка Польова.

 в) Килина;

6. За дядька Лева й Лукаша заступається через наміри Русалки їх залоскотати:

а) Перелесник; г) Мавка;

 б) Лісовик; ґ) Той, що греблі рве.

в) Водяник;

 7. Бездуховність й обивательську обмеженість («Лісова пісня» Лесі Українки) утілено в образі:

 а) «Того, що в скалі сидить»; г) Килини;

б) дядька Лева; ґ) Пропасниці.

в) Лукаша;

 8. Після Килининого закляття Мавка (героїня «Лісової пісні» Лесі Українки) перетворю- ється на:

а) Вербу;

 б) Калину,

в) Троянду;

 г) Лілею.

 9. З вовкулаки в людину Лукаша повертає:

а) чарівне слово Мавки;

б) вогонь Перелесника;

в) чаклування дядька Лева;

 г) сила Лісовика.

10. Хто з героїв «Лісової пісні»…не дав зрубати дуба, хоч за нього купці «давали гроші» немалі? а) Лукаш; б) мати Лукаша; в) дядько Лев.